Наша Україна – молода держава, перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, обравши шлях переходу від тоталітарних ідеологій до свободи й демократії, національного відродження, цивілізованої, соціально зорієнтованої економіки, побудови нового громадянського суспільства.

Нинішній етап розвитку нашого суспільства гостро ставить проблему родинного виховання дітей дошкільного віку, виходячи з того, що українська родина є найпершою школою мудрості і любові, національного виховання найчистішим діамантом моральної чесності, формуванням великої любові та поваги до рідної мови, народних звичаїв, традицій, свят, обрядів, символів та реліквій. В родинному колі – найліпшому середовищі для формування особистості дошкільника – завжди прищеплювалися національний характер і національна психологія українців.

Сьогодні ми відчуваємо дефіцит добра, людяності, щирості, культури, знаючи, що все, що нас оточує нині, – це наслідок минулих подій, в тому, що відбувається тепер, народжується майбутнє. Яким ми його подаруємо нашим дітям? Ми сьогодні втратили своє національне коріння, але наші предки нам у спадок залишили традиції, звичаї, обряди, в які вкладено надзвичайно багато знань, умінь, людської щирості та доброти. Ці неоціненні перлини душі нашого українського народу, наших предків ми повинні відроджувати спільно.

Здійснювати родинне виховання на основі відроджуваних спільно з батьками традицій, звичаїв потрібно після проведеної попередньо з членами родини відповідної роботи, спрямованої на поповнення їх знань про рід, родовід, родину і значення перелічених понять у житті кожної людини, про особливості родинного виховання дітей через традиції, звичаї, обряди, свята нашого народу. У кожній благополучній родині немає місця бездушності, жорстокості, брехні й цинізму. Цінність і значущість кожного члена в родині формують особистість дошкільника не лише в цілому, а й розвивають у кожного почуття гідності, взаємодопомоги та взаємоповаги. А всім, безперечно, відома прописна істина – хто здатний дати лад у своїй родині, є прикладом для наслідування, той здатний побудувати і захистити свою державу.

Хорошим засобом родинного виховання дітей дошкільного віку є свята. Це традиційні народні свята та суто родинні, до яких належать дні народження членів родини, свято народження сім’ї. В кожній родині свято іменин проходить по-своєму, проте ніколи не слід забувати, якого віку іменинник. Якщо це дитина дошкільного віку, то це свято повинно плануватися з урахуванням психологічних особливостей дітей. Ласощі, розваги, ігри, показ фільмів повинні довершити несподіваність подарунків-сюрпризів. Дітей потрібно заохочувати з раннього дитинства брати активну участь у вітаннях з днем народження всіх членів родини, готувати подарунки своїми руками у вигляді аплікацій, вишивок, малюнків. Під час виготовлення подарунків у дітей розвиваються найщиріші почуття: доброти, любові та поваги до рідних і близьких.

При проведенні з дітьми в дошкільному навчальному закладі бесід, занять, розваг по ознайомленню із звичаями та традиціями вихователі повинні організовувати роботу таким чином, щоб максимально залучались до роботи батьки. Необхідно враховувати, в якому стані перебуває в тій чи іншій місцевості передача народних звичаїв та традицій від старших поколінь молодшим. Вихователі повинні запрошувати людей, які добре знаються на звичаєвому праві, на проведення різноманітних заходів, беручи на себе роль організатора дійств.

Отже, завдання використання звичаїв і традицій носить спільний характер – стабілізувати повноцінні відносини в сім’ях, родинах, а також в самому суспільстві, відроджувати та примножувати, передавати із покоління в покоління на благо процвітання нашої української нації. І щасливим буде в майбутньому те суспільство, яке поважатиме свій родовід, кревно берегтиме святість сімейних та народних звичаїв і традицій, залучаючи до цього своїх нащадків.

Свята, які проводяться в дошкільних навчальних закладах, повинні духовно і культурно збагачувати маленьку особистість, сприяти її успішній соціалізації, широко відкривати їй особливості і традиції рідного та інших народів, розширювати знання дитини про саму себе і про навколишній світ. Організоване дитяче свято має забезпечити формування у дітей вміння реагувати на прояви естетичного в мистецтві та житті, розуміти засоби художньої виразності різних видів мистецтва та вміти застосовувати їх у самостійній діяльності, проявляти ініціативу, творчість, отримувати насолоду від участі у святковому заході.

При організації дозвіллєвої діяльності обов'язково враховувати вікові та психологічні особливості дітей різних вікових категорій. Оптимальна тривалість святкових заходів для дітей молодшого дошкільного віку – 30-35 хв., для старшого дошкільного віку – 35-40хв.

• Кожен сценарій свята розробляється творчою групою працівників ДНЗ для конкретної групи дітей з урахуванням потенціалу музичного керівника, фіз. інструктора, вихователів та батьків вихованців.

• Організуючим і надихаючим вектором у дитячому святі повинні бути: - яскраве і змістовне оформлення святкової зали; - святкові костюми чи їх елементи для театралізації та рольових епізодів: у цей день діти обов'язково мають бути вдягнуті святково (хлопчики – білі сорочки, колготки або шкарпетки, чорні шорти або штанці, галстук або «метелик», дівчатка – ошатне платтячко). Залежно від свята і виконуваної ролі чи функцій у дітей можуть бути і інші костюми певного персонажа. Якщо діти мають перевдягатися під час свята, потрібно забезпечити для цього асистентів з числа вільних дорослих. - художній літературний матеріал, що потребує виразного читання; - музичний матеріал; - ігровий матеріал разом з методичним інструментарієм (ігровий реквізит, атрибутика, призи тощо).

• В підготовці та проведенні свята повинні брати участь усі діти. Не можна допускати ситуацій, коли одні діти, здібності яких дещо ширше розкрилися на цей час, будуть перевантажуватись, а решта залишаться виключеними з активних діячів на святі. Педагог повинен кожному знайти певну роль відповідно його нахилів та здібностей. Особливої уваги потребують діти, яким необхідний індивідуальний підхід, їх потрібно зацікавити, щоб вони впевнено почували себе в колективі і повірили у власні сили. Не можна відлучати від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього.

• Певну допомогу у підготовці свята може надавати сім'я. У домашньому форматі підготовки до свята можна разом із батьками виготовляти запрошення, шити костюми, малювати святкові сюжети, які можна використати у святковому вернісажі, випустити плакат – оголошення або яскраву афішу тощо.

• Готовність свята в цілому перевіряється на генеральній репетиції, яка проводиться не пізніше, ніж за тиждень до свята. Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята. Після цього можуть вноситись корективи і викристалізовуватись кінцевий варіант сценарію свята. При цьому варто пам'ятати про те, що діти не повинні побачити все свято в цілому, почути всі тексти, бути посвячені у сюрпризний момент, знати всі ігри, включені у святкову програму.

• Особливе місце на етапі реалізації дитячого свята посідає сюрпризний момент, який розгортається у кульмінаційній зоні. Завданням сюрпризного моменту є підготовка дітей до заслуженого отримання подарунку, який має бути на кожному святі. Доречно, щоб подарунок був одним і бажаним, легко утримувався у руці дитини. Отримати подарунок дітям приємніше у святковій залі, а не в групі, подарунки мають бути однакові для всіх, в окремих випадках готують подарунки для хлопчиків і дівчаток окремо.

• Емоційний стан учасників свята викликає бажання зафіксувати окремі моменти у фото і кіно матеріалах. Але варто пам'ятати, що фотографування чи зйомка під час свята дуже заважає і навіть перешкоджає процесу святкування. Батьки мають зрозуміти: свято не подіум для індивідуальних постановочних зйомок, дитина – не учасник кастингу. Тому треба чітко визначати зону для фотографування, знімати слід без фотоспалаху.

• Для дошкільника особливої цінності набуває оприлюднення вихователем оцінки результатів його дій, праці, докладених зусиль, ініціативи тощо. Для того, щоб у дитячій пам'яті надовго утримувати світлі, радісні, яскраві враження, на які багате кожне дитяче свято, необхідно максимально використовувати їх у ситуаціях під час навчання, розвитку і виховання як у дитячому садку, так і вдома.

Коментарi