Під музику «У ритмі серця» діти заходять до залу

Вихователь. - Діти, скажіть мені, будь ласка, як називається наша Батьківщина? (Україна).

Давайте сьогодні ми з вами запалимо свічечку, яка буде символом нашої любові до України (Вихователь запалює свічку).

І у ваших сердечках нехай запалає маленький «вогник» гордості за те, що ви - українці. Я прошу вас пронести цей вогник через усе своє життя. Тож будьте чесні, розумні, горді, любіть свою рідну Батьківщину.

А що для вас означає Батьківщина?

1. Я україночка,

це моя рідна земля.

Тут маї мама і тато

Тут я зростаю щасливою

2. Нехай у кожної дитини буде любляча сім»я

Хай небо завжди буде мирним

Хай золотом колосяться наші поля

Нехай серця повняться добром

3. Нехай лихо оминає наш край

Хай злагода і добро прийде в кожен дім

Я безмежно люблю свою країну

4. Я гордий тим, що я українець

Ми твоє майбутнє, країно.

Вихователь: Любіть свою країну.

Пам»ятайте її минуле

Творіть щасливе сьогодні

І вірте в краще майбутнє.

Молитва за Україну «Боже великий, єдиний»

5. Прапор нашої Вкраїни Має колір жовто-синій. І повинен кожен знати, Як два кольори єднати:

6. Синє небо – верхня смуга, Жовте поле – нижня смуга. Я підношу із любов’ю Прапор ніжнокольоровий.

7. Крилатий вітер розвиває стяг – Блакить із золотом на нім переплелися, Наш прапор майорить неначе птах: Народ не вмер й нікому не скорився!

8. Ми пишемо історію землі, Своєї незалежної країни, Ми – громадяни, хай і ще й малі. Держава наша – вільна Україна.

Гімн України

Для перегляду відео необхідно встановити останню версію Adobe Flash Player.

Діти сідають на свої місця.

9 Ведуча - У старі часи прадавні

Не любили сумувати

Й зустрічались вечорами,

Щоб себе порозважати.

Посиденьки всіх збирали:

Дітям нашим у садочку

Не пасує сумувати,

Отже, треба нам негайно

Посиденьки розпочати.

10 Ведуча – Ми на вас чекаємо,

Свято починаємо.

Що, любі гості, чули новенького,

де були, що бачили?

Розповідайте.

1 оповідач (11) - Як раненько я встаю, (встати на пальчики, потягнутися)

то багато справ роблю: (розвести руками)

личенько своє умию, (миють лице)

вушка, носик, очка, шию. (миють вушка, очка, шию)

одягнуся, причешуся (нахилитися, причесатися)

і усім я посміхнуся. (посміхаємося!)

2 оповідач(12) - Скажу вам, діти, казку:

Приніс зайчик дров в’язку,

Поколов їх дрібненько,

Зварив кашу хутенько.

Кашка була солоденька,

Моя казка коротенька.

1 оповідач (11)– А послухайте що ми зробили.

Ми на ярмарок ходили...

Кавуна там прикупили.

гра «Котить осінь кавуна»

Діти стоять у колі. Передають одне одному кавуна і співають:

Ой, солодка дивина! – Котить осінь кавуна. Котить, котить по стерні – Чи тобі, а чи мені. Вже кавун той у дворі У зеленім каптурі, Вже у хаті на столі: Їжте, діточки малі!

На закінчення пісні той, у кого залишився кавун, каже: «Я хочу поділитися з (ім’я дитини справа) та (ім’я дитини зліва). Всі рахують: «1, 2, 3 – біжи».

Діти, яких назвали, біжать у протилежні сторони. Оббігаючи коло швидше взяти кавун. Хто перший вхопить, той і виграв.

Ведуча. А чого мовчать наші музики? Може, інструменти свої загубили?

Дитина (бубен) – Бам! Бам! Бам! (Б'є у бубон).

Щастя дай, Боже, вам.

Дитина (з кастаньєтою)

Клім! Клім! Клім! (Б'є кастаньєтою).

Годі бути сумним.

Оркестр виконує мелодію.

Ведуча. Ох, і гарні в нас музики! Всім стало веселіше. Може, тепер заспіваємо?

Пісня «Я маленька українка» (дівчата)

Я - маленька українка,

Горнуся до неба,

Маю рідну Батьківщину,

Іншої не треба.

Приспів:

Ясні зорі, тихі води,

Синій льон цвіте,

Лиш на рідній Батьківщині |

Сонце золоте. | (2)

Я - маленька українка,

Люблю слово Боже,

Бо Господь всіх розуміє,

Він нам допоможе!

Приспів.

Я - маленька українка,

Горнуся до неба,

Маю рідну Батьківщину,

Іншої не треба!

Ведуча - Гості дорогі, може ви ще цікаві новини знаєте?

Перший (13) - Приїхали ковалі,

Стали собі на селі.

- Ковалю, ковалю, підкуй коня.

Як умієш, то підкуй,

Як не вмієш, то не псуй.

Другий (14) - Сидить Василь на припічку,

Держить кота за ниточку.

Котик зубки розтулив

Та Василька й укусив.

А дзусь, а дзусь, кошеня,

Не займай ти Василя!

Третій (13) - Бабин біб розцвів у дощ –

Буде бабі біб у борщ. (Скоромовка)

Оповідач (15). А я знаю ще одну новину й заспіваємо ми вам її.

Діти виконують пісню Ми маленькі козачата

Оповідач (16). Пальчику, пальчику,

Де ти бував?

Пальчику, пальчику,

Що ти чував?

- З меньшеньким братом

Я кашу варив,

Із безіменним

Я кашу поїв,

Із середульшим

У лісі гуляв,

А із найбільшим

Пісню співав.

17. Хіба це новина? Послухайте, які ми забавлянки знаємо.

Танцювала риба з раком,

А петрушка - з пастернаком,

А цибулька - з часником,

А дівчина - з козаком. .

А цибулька дивується,

Що так гарно танцюється.

18. Заєць спати захотів, Сам ліжечко постелив, Сам зробив собі подушку, Примостив її під вушко. Тільки дуже довге вушко - Все звисає із подушки.

Гумореска “Хто старший?” Забіг увечері до хати Знадвору збуджений Юрко, у матері почав питати: - Хто старший - я чи кіт Мурко? - Звичайно, ти! - говорить мама. - А як же так, скажи мені, - Малий ніяк не дійде тями, Мурко вусатий, а я ні?.

Пісня

Ведуча (19) - Небилиці ми співали

І гостей всіх звеселяли.

Тож давайте – но хутчіше

Затанцюєм веселіше.

Український таночок «Гопак»

20.Я дуже люблю осінь в Україні,

Вона тоді так схожа на оркестр.

Листочок кожен наче свою ноту має,

І так натхненно відбувається концерт.

21.Літає вітер – диригент завзятий,

Він точно знає, хто й коли повинен грать.

І ось у парку Осені лунає вальс крилатий,

І я стаю навшпиньки танцювать…

22.З собою у танок беру я квіти,

Що радо свої личка підняли.

Що є миліше на Вкраїні?! Квіти й діти!

Вони окраса нашій ненечці – Землі.

23.Я дуже люблю осінь на Вкраїні,

І рідну мову, і людей цих трударів.

Я дуже люблю осінь на Вкраїні:

І танець з квітами, і ноти, що летять.

Пісня – танок з листочками

24. Гей, Україно, ненько прекрасна,

Будь же до всіх справедлива.

Хай тобі світить сонечко ясне,

Хай будуть діти щасливі.

25. Добро хай панує у вашому домі

І мир нехай буде завжди.

Здоров’я міцного і щедрої долі

Бажаєм на довгі роки.

Ведуча - Ось послухайте, діточки,

Розкажу і я вам небилицю.

Літала сорока-білобока над лісом.

Літала, літала, та не скрекотала,

Бо у дзьобі мішок зі сміхом тримала.

Де не взявся вітрець-молодець.

Взяв він мішок і приніс у садок.

Вітрець-молодець

Узяв мішечок за кінець,

Мішок розв'язався,

і сміх показався.

Ми сміялись, веселились,

От і свято закінчилось.

Ведуча роздає гостинці.

/Files/images/DSC_7373.JPG/Files/images/DSC_7316.JPG/Files/images/DSC_7330.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 40

Коментарi