Осіннє комплексне заняття з аплікацією для середньої групи

/Files/images/DSC_7110.JPG

Українка - вихователька

Гостей наших любих вітаємо щиро,

Зустріти Вас раді з любов’ю та миром.

Українець- вихователь

І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Українка- вихователька

Ми Вам його підносимо на білім рушничкові

Та до землі вклоняємось, щоб Ви були здорові.

/Files/images/DSC_7131.JPG

Діти одягнені в українські національні костюми під музику заходять до залу

Український танок

Дитина. – Добрий день вам, добрі люди

Хай між вами радість буде

Щастя хай живе в родині

Та для всіх на Україні!

Дитина : Ми ж будемо Осінь щедру стрічати

Та рідний край наш прославляти.

Пісня-танок «Листочок»

/Files/images/DSC_7146.JPG

Вихователь. – Діти, скажіть мені, будь ласка, як називається наша Батьківщина? (Україна).

Давайте сьогодні ми з вами запалимо свічечку, яка буде символом нашої любові до України. Вихователь запалює свічку

І у ваших сердечках нехай запалає маленький «вогник» гордості за те, що ви – українці. Я прошу вас пронести цей вогник через усе своє життя. Тож будьте чесні, розумні, горді, любіть свою рідну Батьківщину.

А що для вас означає Батьківщина?

Дитина : Батьківщина - це ліс осінній,

Це домівка моя, і садок,

І гаряче сонячне коло.

Дитина: Батьківщина - це труд і свято,

Батьківщина - це мама й тато.

Дитина: Це твої найкращі друзі,

І бджола у весняному лузі.

Діти сідають на стільчики.

Вихователь. - А давайте, діти, спробуємо підібрати гарні слова про нашу Україну.

Дитина: Україно моя мила, ти моя рідненька,

Я тебе так щиро люблю,

Хоч я ще маленька.

Дитина: Ми малі, та всі ми друзі,

Ми одна родина.

А найбільша наша мати –

Рідна Україна.

Дитина: Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

Дитина: А з усіх одна країна

Найрідніша нам усім:

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Пісня «Я-маленька Українка»

Виходять 2 діток хлопчик і дівчинка - українці

Вихователь. - Діти, подивіться. До нас у гості завітали маленькі українці, називає ім’я дівчинки та хлопчика.

Вихователь. - Хто ти, дівчинко маленька?

Дівчинка розказує віршик.

Дитина: Українка я гарненька,

До барвистого віночка -

Вишиваночка-сорочка,

Фартушок і чобітки,

Й різноколірні стрічки...

Вихователь. - Хто ти, хлопчику маленький?

Хлопчик розказує віршик.

Дитина: Син я України-неньки,

Українцем я зовуся,

Україною горджуся!

Дитина: Всі ми – діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ!

ОРКЕСТР

Виходить дівчинка – Калина

Вихователь. Хто ти, дівчинко маленька?

Дівчинка- калинка. Українка молоденька.

Вихователь. А як тебе звати?

Дівчинка- калинка. Щоб дізнатись як мене звати, треба загадку відгадати.

За хатою у садочку, у зеленому віночку,

Та в червоним намистах стала пава молода.

І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти

За намисто кожен смик, та й укине на язик.

Діти. Калина.

Дівчинка-калинка: Червона, червона калина

Що вогнями горить усіма

Без калини нема України

Без народу країни нема.

Вихователь: Червона калина є символом України. А знаєте, діти, чому кущ назвали калиною? Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду , калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей , до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною.

Вихователь.

Пучечки калини беремо,

Малюнок свій почнемо.

АПЛІКАЦІЯ

/Files/images/DSC_7205.JPG

/Files/images/DSC_7195.JPG

/Files/images/DSC_7221.JPG

Дитина: Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма.

Без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема.

Дитина: Посадіть калину…коло садочка,

Щоб на цілий білий світ

Усміхнулась щиро доля.

Материнський ніжний цвіт.

Дитина: Посадіть калину …на городі,

Щоб заквітнула земля!

Із роси – пречиста врода,

З неба почерк журавля.

Дитина: Посадіть калину… коло тину,

Щоб злагода цвіла!

Буде щедрою родина –

Буде честь їй і хвала.

Дитина: Посадіть калину…

Коло хати,

Щоб на все на життя!

Стане кожен ранок святом.

Дітям буде вороття.

Дитина: Посадіть калину…

В чистім полі.

Хай вона освятить час!

Рід наш любить дуже волю

Хай же й воля любить нас.

Дитина: Посадіть калину…

Біля садочка,

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів’янув в спориші,

Посадіте коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.

Пісня «Ми біля калиноньки..»

Моя Україна – скільки тепла в цьому слові, ніжності рідної неньки. Моя Україна – рідний край. Це поле, річка, зелений гай, сади і квітки, тополі, вінки, калина, родина і рідна дитина. Скрізь простір і краса, добро і тепло. А найбільш чистоти і тепла у душах наших дітей.

Український танок «Веселковий»

/Files/images/DSC_7278.JPG

Вихователь

Ось і підійшло до кінця наше свято. Хочеться вірити, що на Вашу долю випадуть радісні хвилини гордості за те, що ми є український народ, що нашому роду нема переводу.

Вихователь

Мені хочеться подякувати всім, хто прийшов до нас на свято, вам, діти, за те, що ви любите свою неньку Україну, свої родини. Хочеться побажати вам –

Хай біда і горе минають ваш дім.

Доброго здоров’я зичу вам усім.

/Files/images/DSC_7254.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 81

Коментарi